ЛЬВІВ ‒ У Львові розпочались пошуково-ексгумаційні роботи на території колишнього цвинтаря. Тут у братській могилі поховані солдати Війська Польського, які загинули у 1939 році під час оборони міста від німецьких військ. Серед загиблих можуть бути й українці.
Пошуково-ексгумаційні роботи проходять у рамках українсько-польської співпраці. Працює українсько-польська група фахівців.
Пошукові роботи тривають на колишньому старому цвинтарі. Територію, де працюють фахівці українсько-польської групи, обгородили. Українська сторона каже: створила всі умови для проведення пошуку. Наразі ще нічого не знайдено, знімають верхній шар землі.
Що відомо про це місце
Про це місце старого цвинтаря і що тут поховані польські бійці, знали у Львові давно. Адже збереглись спогади місцевих львів’ян.
У 1939 році це було село Старі Збоїща. І на цьому сільському цвинтарі були поховані солдати Війська Польського. 1 вересня 1939 року Німеччина напала на Польщу, до складу якої входила Галичина. Львів бомбардували. На території міста розташовувався польський гарнізон, який обороняв Львів від німецьких військ, які оточили місто. Згідно з наказом генерала, командувача Південним фронтом Казимира Соснковського, польські війська мали пробратися через німецьке кільце у Львів. Вони йшли лісами і частина польських солдатів зайшла через Старі Збоїща. Німецьке командування почало облогу міста.
Бої тривали кілька днів, а вранці 17 вересня 1939 року надійшло повідомлення, що радянські війська перетнули польський кордон. Польські війська далі вели бойові дії.
22 вересня польська делегація і радянські представники підписали «Протокол оголошення про передачу міста Львів Червоній армії», обіцяючи польським офіцерам гарантії недоторканності, можливість виїхати за кордон. Вступивши у Львів, радянська армія порушила умови угоди.
Хто саме поховав бійців у братській могилі, є дві версії: або ж сільський війт виконав вказівку польської влади, або ж це зробили німецькі військові. Таке припущення кілька років тому в коментарі Радіо Свобода зробили працівники Товариства пошуку жертв війни «Пам’ять». І фахівці цієї організації зараз беруть участь у пошукових роботах. Вони намагались знайти останки у 2010, але тоді не було відоме точне місце братської могили.
Шукали раніше
Про це поховання було відомо з кінця 80-х минулого століття. Один поляк, який до війни мешкав неподалік від кладовища, приїхав у Львів. Він тоді написав лист у польське консульство про те, що на старому цвинтарі поховані солдати Війська Польського. Єдиним орієнтиром був обеліск, який зберігся від часів існування цвинтаря, а ще пам’ятник січовим стрільцям, який був зруйнований, залишився на світлинах того часу.
Село Старі Збоїща приєднали до Львова у 1952 році. З часом кладовище було зруйноване, поховання, за якими доглядали рідні, перенесли. Радянська влада на цьому місці навіть хотіла збудувати багатоповерховий будинок і бульдозером почали вирівнювати територію старого цвинтаря, але мешканці запротестували. Тоді просто засипали землею і так все залишили.
На початку 90-х минулого століття відновили зруйнований пам’ятник січовим стрільцям, які загинули в 1919 році в польсько-українській війні. Територію кладовища частково обгородили, щоб люди не влаштовували там забави.
Шукають зараз
Про точне місце братської могили вдалося дізнатися, коли у Польщі у Вроцлаві знайшли людей, які мешкали в 1939 році у Львові поруч з кладовищем. І чоловіки нанесли на карту місце поховання.
Саме тут сьогодні і проводять пошукові роботи. Їх почали у 2019 році фахівці польського Інституту національної пам’яті та українські спеціалісти і планували тоді дослідити два цвинтарі. Але пошуково-ексгумаційні роботи не були завершені.
Власне, тоді зі Львова відновили пошукові роботи. Українська влада у 2019 році скасувала заборону щодо проведення на території України пошукових робіт та ексгумації останків польських жертв конфліктів і воєн. Така заборона була запроваджена у 2017 році, коли у Польщі, в селі Грушовичі знесли український пам’ятник воякам УПА.
За попередньою інформацією, у братській могилі може бути до ста останків бійців, які хочуть ідентифікувати за жетонами, які, цмовірно, знайдуть під час розкопок. Перепоховають віднайдених польських військових там, де бажатимуть їхні родичі. Якщо, звісно, встановлять імена.
Роботи у Львові триватимуть до 30 серпня. За інформацією Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, вони проходять у межах двосторонньої співпраці, спрямованої на спільне осмислення історичних подій.
Українсько-польська співпраця – це приклад того, як спільні зусилля допомагають обом народам відновлювати історичну пам’ять і справедливістьАндрій Наджос
«Пам’ять про жертв Другої світової війни – це не лише про минуле, це про наші сьогоднішні цінності: гідність, взаємну повагу, здатність до діалогу. Українсько-польська співпраця – це приклад того, як спільні зусилля допомагають обом народам відновлювати історичну пам’ять і справедливість», ‒ каже заступник міністра культури та стратегічних комунікацій України Андрій Наджос.
На місці проведення робіт нікому з фахівців не можна коментувати медіа про пошук, а також заборонено заходити на територію, де працює спільна група.
У межах співпраці
У травні 2025 року в межах українсько-польської співпраці щодо Волинської трагедії завершили польові роботи ексгумації в селі Пужники на Тернопільщині. Там знайшли останки 42 людей. Про це повідомили у спільній заяві Міністерство культури Польщі, фонд «Свобода і демократія», Поморський медичний університет та Інститут національної пам’яті Польщі. Після проведення лабораторних аналізів повідомлять точну кількість жертв, їхню стать, вік. Дослідники очищують знайдені останки, проводять антропологічні й медичні аналізи, а також 3D-сканування, водночас отримують зразки матеріалу для генетичного тестування, щоб встановити особу. За бажанням рідних віднайдені людські останки гідно перепоховають на цвинтарі у Пужниках.
У червні Україна надала Польщі дозвіл на ексгумацію загиблих у 1939 році польських військових у Львові. Водночас Польща дозволила пошукові роботи Україні в селі Юречкова Підкарпатського воєводства.
Це перше місце, де спільна група фахівців проводитиме пошукові роботи на території Польщі. Юречкова (Юркова) ‒ бойківське село, з якого були примусово виселені українські селяни у 1947 році. За інформацією української сторони, у цьому селі є братська могила вояків УПА, які обороняли село і українців та загинули в бою з військовими підрозділами Армії Людової 4 березня 1947 року. Це поховання розташоване на території лісництва.
За даними Українського інституту нацпам’яті, про точну кількість жертв можна буде говорити лише після пошукових робіт, які б мали розпочатися восени цього року.
Українські фахівці висловили сподівання, що польська сторона забезпечить умови для проведення пошукових робіт у Польщі, як це зроблено Україною, і не допустить жодних провокацій, дотримається міждержавної угоди про проведення ексгумаційних робіт.
Україна і Польща обмінялися списками місць пошуку останків «жертв взаємних історичних конфліктів». Але перші ексгумаційні роботи не зняли напруги довкола історичного минулого у Польщі. Тема Волинської трагедії (1942-1944 роки) досі активно використовується окремими польськими політиками для створення антиукраїнських настроїв у Польщі, зауважують експерти.
Форум